Футбольный клуб «Курень». Официальный сайт

Історія села Курінь

Село Курінь Бахмацького району розташоване за 7 км. від міста Бахмач. Центр сільської ради, якій підпорядковані села Ополонське, Українське, Шумейки.

За рядом переказів село засноване в середині XVI століття. Збереглися замітки релігійного літопису, де говориться, що село Курінь стоїть за 37 верст від Конотопа і 120 верст від Чернігова. Село одержало назву від українського слова "курінь", що означає кілька невеличких будиночків "куренів" (подібних до жител кочовиків).

Є декілька переказів про заснування села. Один із них розповідає про те, що козаки пливли річкою і зупинились тут на відпочинок. Місцевість, багата на рибу, на птаха та звіра, привабила їх і вони обрали її для проживання. Збудували перші курені, почали обробляти землю, займатися іншою господарською діяльністю. Малодоступна місцевість довгий час зберігала незалежність козаків. У 1866 році в селі нараховувалося 625 дворів, у яких проживало 5270 осіб.

У другій половині XIX століття у селі було збудовано невеличку Миколаївську церкву, а потім пізніше і другу - Різдва Богородиці.

Під час революції 1917 року в селі розміщався Сапановський полк, який дещо пізніше був розформований.

Частина сільських багатіїв приєдналися до військ Денікіна, але скоро вони під тиском наступаючих більшовиків відступили на південь.

В селі була встановлена радянська влада. З 1929 в селі розпочалася колективізація сільського господарства. В селах Курінь Перший і Курінь Другий були створені колгоспи.

На території села Курінь Перший у 1930 році були організовані колгоспи імені Петровського, Пролетарський, імені Жданова та імені Шевченка. В 1932 році колгоспи імені Петровського та Пролетарський були об'єднані в один - імені Петровського. В кінці 1932 року до колгоспу імені Петровського приєднали колгосп імені Жданова, що був на хуторі Ополонському. А в 1951 році колгоспи імені Петровського і Шевченка об'єдналися і колгосп назвали імені Жданова. В кінці 80-х рр. це господарство стало називатися Авангардом.

На території села Курінь Другий було організовано колгоспи імені Шевченка, "Нове життя", "Перемога", "Прогрес", "Вільне життя". В 1934 колгосп "Вільне життя" був об'єднаний з колгоспом імені Шевченка і на їх базі утворений колгосп імені Чапаєва. А в 1936 році були об'єднані колгоспи "Нове життя" та "Прогрес" і утворений колгосп "Стахановський рух".

На території східної частини села, де теперішні вулиці Кобижча, Ватутіна, Бойківка, було організовано колгосп імені Сталіна.

У 1950 році в селі відбулося укрупнення колгоспів. Колгосп імені Чапаева і "Стахановський рух" об'єдналися в колгосп імені Орджонікідзе.

У 1960 році до колгоспу імені Орджонікідзе було приєднано колгосп імені Сталіна.

Жертвами Голодомору стали 16 осіб. У 1932 році в селі розпочалося будівництво типового приміщення школи, велося до 1938 року. У 1953 році в школі навчалося до 1000 учнів, в 1976 році 570 учнів, а в 2002 році - 402 учні.
На території села Курінь Другий працювала неповна середня школа. В 80-х роках було збудоване нове приміщення на 150 учнів. Крім того, ще працювало 4 початкові школи.

9 вересня 1941 року село було окуповане німецькими загарбниками. За час окупації фашисти здійснили ряд злочинів проти місцевого населення. Так 28 лютого 1943 року на території колишнього колгоспу імені Сталіна (сучасна вулиця Ватутіна) було спалено живцем 32 односельчани. Це були активісти, комуністи, комсомольці села. Село звільнене від окупації 9 вересня 1943 року.
Більше 600 односельчан не вернулись із полів битв. При визволенні села загинуло 128 воїнів, які були поховані на його території.

У повоєнний період на місці поховань воїнів, а також на честь загиблих у роки війни односельчан були споруджені пам'ятники: на місці спалених, на центральній садибі колгоспів імені Орджонікідзе та імені Жданова, в центрі села Курінь Перший.

У 1981 році до дня Перемоги в центрі села збудовано меморіал Слави односельчанам і воїнам, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни. Відбулося також перезахоронения останків загиблих з усіх братських могил в одне місце.

Нині у селі діють ПСП "Авангард", СТОВ "Злагода", відділення зв'язку, ЗОШ I—III ст., ЗОШ I—II ст. два Будинки культури, 2 бібліотеки, лікарська амбулаторія, Миколаївський храм УПЦ.

Уродженцем села є М.Г. Хоменко - колишній секретар Президії Верховної Ради Української PCP.

Останнє відео